Горохівська міська громада
Волинська область, Луцький район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Отримання міжнародної фінансової допомоги територіальними громадами

Дата: 19.04.2022 10:27
Кількість переглядів: 56

Автори: Правова група Офісу підтримки реформи з децентралізації Мінрегіону


У березні ми вже описували деякі правові та бухгалтерські аспекти отримання благодійної та гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану[1]. Однак, по-перше, законодавство у цій сфері зазнало певних змін, по-друге, чимало міжнародних програм та проектів, які працювали із місцевим самоврядуванням, відкоригували свої цілі з урахуванням нових потреб громад, спричинених війною. А отже, у цій статті ми відповімо на додаткові питання про те, як саме територіальним громадам правильно прийняти та оприбуткувати міжнародну підтримку у вигляді грошових активів.

Можливість отримання допомоги

Серед деяких верств населення досі укорінений міф про те, що отримання територіальною громадою допомоги – це корупційна дія. Це не відповідає дійсності.

Законодавство допускає отримання територіальними громадами грантів, подарунків і благодійної допомоги. У цивільних відносинах територіальні громади діють через ОМС[2], відповідно до ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 169, ст. 172 Цивільного кодексу України. Право на отримання такої допомоги, крім законодавства, підтверджується численними листами та роз’ясненнями. Зокрема, це підтверджує Мін’юст у листі від 15.02.2018 р. № 5512/100—2—18/7.3.1 і НАДС у листі від 04.04.2018 р. № 2624/13—18.

Але така допомога, згідно зі ст. 54 Закону України від 14.10.2014 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції»[3], допустима лише у прямо передбачених законом випадках. Тобто, якщо ОМС будуть дотримані  певні умови.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації»[4], набувачем благодійної допомоги може бути неприбуткова організація або територіальна громада, що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом.

Тому у своєму листі Мін’юст підкреслює, що отримання територіальною громадою допомоги у вигляді грантів, подарунків і благодійної допомоги, не підпадають під заборони, встановлені ст. 54 Закону № 1700, якщо вони характеризуються:

  1. безкорисливістю з боку надавача й отримувача, що свідчить про надання допомоги на благо інших без будь-якої вигоди;
  2. добровільністю — діяльність, яку провадять за вільним волевиявленням благодійника, без будь-якого примусу та втручання з боку суб’єктів владних повноважень;
  3. цільовою спрямованістю — наявність конкретної мети, в межах напрямів і порядку, встановлених Законом № 5073.

Для того, щоб усе було правильно:

  • отримання допомоги має бути оформлене договором про надання благодійної допомоги, де набувачем благодійної допомоги визначено територіальну громаду (в особі відповідного ОМС);
  • благодійну допомогу слід використовувати ВИКЛЮЧНО за цільовим призначенням, визначеним  благодійником.      

У свою чергу НАЗК на власному веб-сайті[5] серед критеріїв також виділяє такі:

  • орган, який хоче отримати благодійну допомогу, належить до сфери, якій дозволено отримувати таку допомогу: освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, опіка та піклування та інші сфери, визначені в Законі № 5073;
  • людина або організація, яка хоче надати допомогу, відповідає вимогам Закону № 5073;
  • людина або організація, яка хоче надати благодійну допомогу, не отримуватиме від ОМС будь-яку послугу.

Отримання допомоги у вигляді грошових коштів

Порядком отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування, затвердженим постановою КМУ  від 04.08.2000р. № 1222[6] встановлено вимоги до отримання, використання та обліку благодійної допомоги саме бюджетними установами. І зокрема, цим Порядком передбачено можливість отримання благодійних внесків у грошовій формі для потреб установ за напрямами видатків, визначеними благодійником.

Важливо! Якщо благодійник в договорі визначив конкретну ціль витрачання благодійного внеску, то отримувач такої допомоги може використати її виключно на визначену благодійником ціль. Це правило стосується як благодійної допомоги, отриманої у вигляді грошових коштів, так і допомоги у вигляді товарно-матеріальних цінностей.

Але якщо благодійник не визначив конкретні цілі використання благодійного внеску, подальшу долю таких коштів вирішує керівник установи – отримувача допомоги. При цьому спрямовувати такі кошти слід відповідно до першочергових потреб, пов'язаних виключно з основною діяльністю установи. Цього вимагає п. 2 Порядку № 1222.

Тому при роботі з потенційними благодійниками головам громад треба бути уважними у виборі ОМС, який буде отримувати кошти від імені громади, а у разі отримання допомоги без конкретного цільового призначення – звертати увагу на те, що ці кошти можна спрямовувати лише для реалізації повноважень, закріплених за відповідним ОМС.

Відкриття валютного рахунку

Розпорядники бюджетних коштів (одержувачі бюджетних коштів) для здійснення операцій в іноземній валюті відкривають валютні рахунки в установах банків за відповідними балансовими рахунками згідно з вимогами нормативних актів НБУ. Зазначене прописано у п. 11.1 Порядку № 938[7].

Відкриття валютних рахунків саме в установах банків пов’язано із тим, що  Казначейство не має валютних рахунків для зарахування такої допомоги.

Перелік документів, які має подати ОМС для відкриття поточного валютного рахунку залежить від того, як саме оформлено надходження валютних коштів. Такі документи визначені Інструкцією № 492[8]

По-перше, якщо йдеться про надходження валютних коштів на підставі звичайного договору про надання благодійної фінансової допомоги, то банк відкриває поточний рахунок юридичній особі-резиденту (яка не має рахунку в цьому банку) на підставі заяви про відкриття поточного рахунку, підписаної керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою (п.38 розд.ІІІ Інструкції № 492). Форма такої заяви наведена у додатку 2 до Інструкції № 492.

По-друге, якщо ж валютні кошти надходять до ОМС для впровадження програм та проектів міжнародної технічної допомоги, то до для відкриття валютного поточного рахунку слід подати такі документи (п.45 розд.ІІІ Інструкції № 492):

1) заяву про відкриття поточного рахунку, форма якої наведена у додатку 2 до Інструкції № 492;

2) копію легалізованої або засвідченої шляхом проставлення апостиля довіреності на виконання тією або іншою особою представницьких функцій в Україні, засвідченої в установленому законодавством України порядку;

3) копію реєстраційної картки програми або проекту та копії свідоцтва про акредитацію організації або установи - виконавця програми чи проекту, яка підтверджує статус виконавця програми або проекту, засвідченої уповноваженим органом державної влади України.

При цьому представництво донорської установи подає копію посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні засвідчену уповноваженим органом державної влади України.

По-третє, якщо валютні кошти надходять для впровадження програм і проектів міжнародної допомоги відповідно до міжнародних угод між Україною та іноземними державами про надання допомоги Україні, то до для відкриття валютного поточного рахунку слід подати такі документи (п.46 розд.ІІІ Інструкції № 492):

1) заяву про відкриття поточного рахунку, форма якої наведена у додатку 2 до Інструкції № 492;

2) лист-клопотання відповідного органу, який уповноважений на виконання від України міжнародної угоди;

3) копію легалізованої або засвідченої шляхом проставлення апостиля довіреності на виконання представницьких функцій тією або іншою особою в Україні, засвідченої в установленому законодавством України порядку;

4) копію документа про акредитацію організації або установи - виконавця програми чи проекту, що підтверджує її статус як виконавця програми або проекту, засвідченої в установленому законодавством України порядку, та копії програми або проекту міжнародної допомоги.

Згідно із п. 11.1 Порядку № 938, після відкриття в установах банків рахунка для обліку операцій в іноземній валюті розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів) подає до відповідного органу Казначейства довідку банку про відкриття рахунка на його ім'я.

Продаж іноземної валюти

Національною валютою України є гривня (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII[9]). Відповідно до ст. 5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV[10] бухгалтерський облік і складання фінансової звітності має відбуватися у грошовій одиниці України, тобто в гривні.

У зв’язку з цим всі операції щодо використання коштів міжнародної допомоги, вартість яких визначена в іноземній валюті, перераховують за курсом НБУ в гривню для подальшого відображення в обліку.

 

Зарахування коштів до місцевого бюджету

Кошти від продажу валюти в гривні зараховують до відповідних місцевих бюджетів.

При цьому, згідно із ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України[11], благодійні внески та дарунки належать до першої підгрупи другої групи власних надходжень бюджетних установ. А власні надходження в свою чергу належать до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів. Про це визначено у п. 6 ч. 1 ст. 691 БКУ.

Такі кошти зараховують виключно на спеціальні рахунки за кодом 42030000 «Надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ» або за кодом 25020100 «Благодійні внески, гранти та дарунки» в залежності від того яким чином було оформлено надходження міжнародної фінансової допомоги.

Водночас, якщо кошти надходять до ОМС, але при цьому є потреба їх подальшого розподілення для бюджетних установ, що належать до сфери управління відповідного ОМС, або цивільного населення, то в такому разі доцільно їх зараховувати до складу другої підгрупи другої групи власних надходжень. Адже кошти першої підгрупи другої групи власних надходжень можуть бути використані виключно на організацію основної діяльності бюджетних установ. Про це визначено у ч. 4 ст. 13 БКУ. В такому разі кошти мають надходити за кодом 25020200 «Надходження, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб».

Після надходження міжнародної допомоги на рахунки ОМС в Казначействі, такому ОМС треба внести зміни до бюджету із визначенням напрямів видатків.

Подання довідки про операції в іноземній валюті

Важливим моментом є те, що згідно із п.11.3 Порядку 938 ОМС має подати до органу Казначейства довідку про операції в іноземній валюті. Форма цієї довідки наведена у додатку 40 до Порядку № 1407[12].

Подається вона на паперових та електронних носіях до органу Казначейства протягом трьох робочих днів місяця, що настає за звітним, за кожним видом (кодом) іноземної валюти окремо.

За достовірність інформації, відповідність проведених операцій вимогам законодавства, правильність складання та своєчасність подання до органу Казначейства довідки про операції в іноземній валюті відповідає розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів).

У разі наявності залишків коштів в іноземній валюті, що перебувають на поточних рахунках, відкритих в установах банків на ім'я місцевої ради, такі залишки відображаються у довідці про залишки коштів в іноземній валюті та подаються відповідному органу Казначейства. Форма цієї довідки є додатком 12 до Порядку № 44[13].

До речі, ця довідка надається для розкриття елементів як квартальної, так і річної бюджетної звітності, що передбачено п.п. 2 п. 6 розд. ІІ Порядку № 44. Таким чином, про залишки валюти на рахунках слід звітувати не лише на кінець року, але й за підсумками кожного кварталу.

Використання коштів

Видатки на реалізацію програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ відповідно до п. 202 ч. 1 ст. 91 БКУ належать до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.

Також валютні кошти можуть використовуватися і як звичайна благодійна допомога, якщо вони надійшли за прямим договором надання благодійної фінансової допомоги, а не за міжнародною програмою.

Для реалізації положень міжнародного договору ОМС можуть утворювати цільові фонди. Така можливість передбачена ст. 68 Закону України від 21.05.97 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»[14].

Цільові фонди є складовою спеціального фонду відповідного місцевого бюджету. Надходження до цільових фондів відображається за кодом 50110000 «Цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади».

Порядок формування та використання цільових фондів визначається положенням про ці фонди, яке затверджується відповідною місцевою радою.

За необхідності кошти міжнародної фінансової допомоги можуть передаватися іншим виконавцям: бюджетним установам або одержувачам бюджетних коштів, які знаходяться в мережі головного розпорядника.

Звітування про використання коштів

Про використання отриманих валютних коштів перед необхідно відзвітувати перед їх надавачем. Звичайно, якщо в умовах договору надання благодійної фінансової допомоги або міжнародної програми таке звітування передбачено.

Форма звітування визначається надавачем міжнародної фінансової допомоги.

Ми радимо територіальним громадам самостійно робити та надсилати такі звіти надавачам допомоги, навіть якщо це не вимагається договором.

Важливо! Якщо кошти збираються територіальною громадою від кількох (багатьох) донорів шляхом публічного збору благодійних пожертв з використанням благодійного електронно-комунікаційного повідомлення, територіальна громада зобов’язана оприлюднити на своєму веб-сайті звіт про використання таких коштів та документи (їх засвідчені копії), що підтверджують використання таких коштів (див. ст. 71 Закону № 5073). Це істотна умова договору, дотримання якої формально може стати підставою для розірвання правочину або визнання його таким, що суперечить заборонам, встановленим ст. 54 Закону № 1700. Однак, на думку авторів, якщо благодійник(и) або територіальна громада вважають, що оприлюднення такої інформації в умовах воєнного стану може спричинити безпекові ризики для дарувальників чи обдаровуваних, у договорі можна передбачити відтермінувальну умову – що така інформація буде оприлюднена протягом, скажімо, 30 днів після завершення воєнного стану. Про це треба обов’язково повідомляти у оголошенні про збір коштів (іншої допомоги).

Порядок відображення в обліку надходження міжнародної фінансової допомоги

При відображенні в бухгалтерському обліку надходження міжнародної фінансової допомоги потрібно керуватися не лише нормами НП(С)БО 124[15], але й вимогами НП(С)БО 130[16]. Адже методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах суб’єктів державного сектору визначено саме НП(С)БО 130.

Суттєво: суми зовнішньої безоплатної допомоги визнаються активом (дебіторською заборгованістю) та доходом на момент набрання чинності договором. Це прямо передбачено п. 3.7 розд. ІІ НП(С)БО 124.

При цьому слід розуміти, що договори надання благодійної фінансової допомоги (далі – договір) зазвичай набирають чинності з моменту їх підписання. Тоді як фактичне перерахування фінансової допомоги відбувається протягом певного періоду часу. Фактично від моменту підписання такої угоди до зарахування коштів на рахунок отримувача може минути від кількох днів до кількох тижнів.

Звідси висновок: показати в обліку дохід від отримання міжнародної фінансової допомоги, з урахуванням вимог НП(С)БО 124, потрібно в день підписання договору.

 

Первісне визнання валютних операцій

Під час первісного визнання операції в іноземній валюті відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дату визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Таким є припис п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 130.

Як вже було зазначено, валютою звітності є національна валюта України – гривня. Це випливає і з п. 3 розд. І НП(С)БО 101[17].

У свою чергу, під валютним курсом слід розуміти установлений НБУ курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни (п. 4 розд. І НП(С)БО 101).

Із датою здійснення операції також усе зрозуміло. Як ми вже з’ясували, у разі отримання міжнародної фінансової допомоги нарахування дебіторської заборгованості та доходу слід відображати на дату підписання (набуття чинності) договору. Відповідно, суму допомоги показуємо в обліку за курсом НБУ, установленим на саме цю дату. Інформацію про офіційний курс гривні щодо іноземних валют Нацбанк публікує щодня на своєму офіційному сайті[18].

 

Визначення курсових різниць

Курсова різниця – це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Простіше кажучи, курсова різниця – це різниця між двома курсами НБУ.

Зверніть увагу: не слід плутати курсову різницю з різницею (відхиленням) між курсом НБУ та комерційним курсом. Останню деколи називають сумовою різницею. Детальніше про це розповімо далі.

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті потрібно проводити на дату здійснення господарської операції та на дату балансу (на звітну дату). Цього вимагає п. 4 розд. ІІ НП(С)БО 130.

До речі, під монетарними статтями слід розуміти статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. До монетарних статей належить і дебіторська заборгованість.

А от датою балансу є дата, на яку складений баланс суб'єкта державного сектору. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду (кварталу, року).

Таким чином, щоразу при здійснення будь-яких (окрім первісного визнання) валютних операцій необхідно визначати курсові різницю. Для цього порівнюємо вартість валюти за курсом НБУ на дату здійснення відповідної операції із вартістю цієї самої суми валюти за курсом НБУ на дату здійснення попередньої операції (наприклад, на дату зарахування).

Окрім того, за наявності залишку валюти або дебіторської, кредиторської заборгованості в іноземній валюті на дату балансу потрібно також визначити курсову різницю для суми такого залишку.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та монетарних статей відображають у складі інших доходів (витрат).

 

Продаж валюти

Продати або купити іноземну валюту бюджетна установа може тільки через банк на валютному ринку. Такий висновок випливає з положень ч. 3 ст. 6 Закону № 2437[19].

Для здійснення операції з продажу іноземної валюти установа-клієнт подає до банку заяву на продаж іноземної валюти. Така заява подається в довільній формі. Реквізити заяви визначаються в договорі банківського рахунку або іншому договорі, укладеному між банком і клієнтом. Це передбачено п. 7 розд. ІІ Положення № 2[20].

Здебільшого, таку заяву можна подати в електронному вигляді за допомогою дистанційних каналів банківського обслуговування. Звісно, для здійснення операції з продажу валюти не обійтися без платіжного доручення на перерахування зі свого поточного рахунку суми у відповідній валюті.

Зауважимо: торгівля валютними цінностями здійснюється на валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках. Відповідно, продаж іноземної валюти відбувається за так званим комерційним курсом — курсом, який склався на валютному ринку на дату операції. Причому ринковий курс завжди відрізняється від курсу НБУ. Такі відхилення (сумові різниці) призводять до виникнення доходів/витрат від купівлі-продажу іноземної валюти.

Наголошуємо: визнання доходів/витрат від купівлі-продажу валюти і визначання курсових різниць – не одне й те саме. Це дві окремі операції.

До речі, у разі зміни курсу НБУ на дату продажу валюти (списання з рахунка установи) порівняно з курсом Нацбанку на дату здійснення попередньої операції (оприбуткування відповідної суми валюти) необхідно обов’язково перерахувати балансову вартість валюти і визначити курсову різницю.

 

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку

Субрахунки. Для здійснення операцій в іноземній валюті розпорядники бюджетних коштів відкривають рахунки в установах банків за відповідними балансовими рахунками згідно з вимогами нормативних актів Національного банку України. Таким є припис абз. 2 п.п. 11.1 Порядку № 938.

З огляду на це, грошові кошти (у т. ч. в іноземній валюті), які знаходяться на рахунках в банку та які можуть бути використані для поточних операцій, слід обліковувати на субрахунку 2311 «Поточні рахунки в банку».

При цьому вважаємо за потрібне відкрити в межах цього субрахунку окремі аналітичні рахунки для обліку коштів у національній валюті (наприклад, 2311/1) та коштів в іноземній валюті (2311/2).

Дебіторську заборгованість, яка виникла при підписанні договору надання благодійної фінансової допомоги, слід відображати на субрахунку 2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість».

Доходи, пов’язані з отримання міжнародної фінансової допомоги, мають знайти своє відображення на субрахунку 7511 «Доходи за необмінними операціями».

При нарахуванні курсових різниць відображаємо:

  • інші доходи за обмінними операціями (субрахунок 7411) — на суму позитивної курсової різниці при збільшенні курсу НБУ;
  • інші витрати за обмінними операціями (субрахунок 8411) — на суму від’ємної курсової різниці при зменшенні курсу НБУ.

Також зверніть увагу на ще один важливий нюанс. Порядком № 1219[21] не передбачено окремих субрахунків для обліку доходів та витрат від купівлі-продажу іноземної валюти. Тому вважаємо за доцільне відображати такі доходи і витрати у складі інших доходів та витрат за обмінними операціями на субрахунках 7411 та 8411, відповідно. Таким чином, нарахування цих доходів та витрат слід відображати на рахунках бухгалтерського обліку аналогічно до відображення курсових різниць.

Меморіальні ордери. Для відображення операцій з надходження міжнародної фінансової допомоги слід застосовувати такі регістри синтетичного обліку — меморіальні ордери (далі – МО):

  • МО № 3 – для обліку операцій з надходження та витрачання коштів спеціального фонду і, зокрема, міжнародної фінансової допомоги.

Операції з руху коштів в іноземній валюті необхідно оформлювати окремими меморіальними ордерами за видами валют. При цьому в накопичувальній відомості руху грошових коштів в іноземній валюті на рахунках у банках (субрахунок 2311) за кожною випискою банку робимо записи окремими рядками в національній та іноземній валютах. Тоді як у графі «№ з/п» такі записи відображаємо за одним порядковим номером;

  • МО № 4 – для обліку розрахунків з дебіторами – благодійниками, які згідно з умовами договору надання благодійної фінансової допомоги мають перерахувати кошти на рахунок установи – отримувача;
  • МО № 14 – для обліку операцій нарахування доходів спеціального фонду, пов’язаних з отриманням міжнародної фінансової допомоги.

 

Приклад. Міська рада отримала міжнародну фінансову допомогу у сумі 200000 дол. США для здійснення заходів з підтримки тимчасово переміщених осіб. Договір надання благодійної фінансової допомоги було підписано 04.04.2022. Договір набув чинності з моменту підписання. Кошти надійшли на поточний рахунок ОМС, відкритий в банку, 07.04.2022.

Для проведення заходів, передбачених програмою підтримки внутрішньо переміщених осіб, 11.04.2022 на підставі заяви установи-клієнта та платіжного доручення банк здійснив продаж іноземної валюти в сумі 100000 дол. США. Валюту продано за курсом 29,255 грн/дол. США. Комісія банку склала 0,15 %. Цього ж дня кошти від продажу 100000 дол. США було зараховано на поточний рахунок ОМС за вирахуванням комісійної винагороди банку.

Курс НБУ протягом квітня 2022 року не змінювався і становив 29,2549 грн/дол. США.

Згідно з розпорядчим документом про організацію бухгалтерського обліку в міській раді для обліку коштів на рахунках в банку в національній валюті застосовується аналітичний рахунок 2311/1, а для обліку коштів в іноземній валюті — субрахунок 2311/2.

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ МО

дебет

кредит

04.04.2022

1

Відображено дохід від отримання міжнародної фінансової допомоги:

200000 дол. США х 29,2549 грн/дол. США

2117

7511

5850980,00

4, 14

07.04.2022

2

Зараховано міжнародну фінансову допомогу на валютний рахунок ОМС:

200000 дол. США х 29,2549 грн/дол. США

2311/2

2117

200000,00

дол. США

5850980,00

3, 4

11.04.2022

3

Перераховано кошти для продажу валюти:

100000 дол. США х 29,2549 грн/дол. США

2117*

2311/2

100000,00

дол. США

2925490,00

3, 4

4

Зараховано на поточний рахунок ОМС кошти від продажу іноземної валюти (за вирахуванням комісії):

100000 дол. США х 29,255 грн/дол. США - (100000 дол. США х 29,255 грн/дол. США х 0,15 %)

2311/1

2117*

2925500,00

3, 4

5

Нараховано комісію за послуги банку з продажу валюти:

100000 дол. США х 29,255 грн/дол. США х 0,15 %

8013

2117

4388,25

4

6

Відображено дохід від продажу іноземної валюти:

100000 дол. США х (29,255 грн/дол. США - 29,2549 грн/дол. США)

2117

7411

10,00

4, 14

* Інколи для відображення коштів в іноземній валюті, перерахованих для подальшого продажу, застосовують субрахунок 2216 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті». Однак згідно з Порядком № 1219 цей субрахунок призначений для обліку коштів в іноземній валюті, які перераховані в останні дні місяця на реєстраційні/поточні рахунки, але будуть зараховані в наступному місяці. З огляду на це, вважаємо не доцільним застосування субрахунку 2216, якщо операції з продажу інвалюти (перерахування валюти для продажу та зарахування коштів від продажу в національній валюті) здійснюються в межах одного місяця.

 

Увага! Офіційний курс гривні до долара США згідно з п. 13 правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18, було зафіксовано на рівні, на якому він діяв 24 лютого 2022 року. Тобто під час дії воєнного стану на території Країни курс НБУ лишатиметься незмінним. Це означає, що визначати курсові різниці за валютними операціями, здійсненими у цей період часу, не потрібно.

Крім того, в умовах воєнного стану банківські установи можуть здійснювати операції з купівлі/продажу безготівкової іноземної валюти в доларах США за курсом, що відхиляється від офіційного курсу НБУ не більше ніж на 1 % день здійснення операції. Пряму вказівку на це містить п. 121 згаданої постанови НБУ № 18. Таким чином, говорити про доходи чи витрати від продажу іноземної валюти (за рахунок відхилення комерційного курсу від курсу НБУ) фактично немає сенсу.

Відображення у звітності

Бюджетна звітність. Про залишки коштів в іноземній валюті на поточних рахунках, відкритих в установах банків на установи, необхідно відзвітувати перед Казначейством. Для цього слід подати Довідку про залишки коштів в іноземній валюті, що перебувають на поточних рахунках, відкритих в установах банків, про яку ми вже говорили.

Про залишки валюти на рахунках слід звітувати не лише на кінець року, а й за підсумками кожного кварталу

Фінансова звітність. У Балансі (форма № 1-дс) у розд. І «Актив» відображаємо за кодом рядка 1165 – залишок кошів в іноземній валюті на рахунках у банку (сальдо субрахунку 2311).

У Звіті про фінансовий результат (форма № 2-дс) наводимо інформацію за такими кодами рядків:

  • 2050 — доходи на суму позитивної курсової різниці, а також доходи від купівлі-продажу іноземної валюти (субрахунок 7411);
  • 2250 — витрати на суму від’ємної курсової різниці, а також витрати від купівлі-продажу іноземної валюти (субрахунок 8411);
  • 2130 — суму отриманої міжнародної фінансової допомоги (субрахунок 7511) .

У Звіті про рух грошових коштів (форма № 3-дс) слід показати за кодом рядка:

  • 3045 — суму отриманої міжнародної фінансової допомоги (субрахунок 7511);
  • 3420 — суму збільшення або зменшення (у дужках або зі знаком «-») залишку грошових коштів у результаті перерахунку іноземної валюти при зміні валютних курсів протягом звітного періоду.

У Примітках до річної фінансової звітності (ф. № 5-дс) у розд. IX «Доходи та витрати» необхідно навести за кодом рядка:

  • 851 — доходи на суму позитивної курсової різниці;
  • 931 — витрати на суму від’ємної курсової різниці.

[1] Із публікацією можна ознайомитись тут: https://decentralization.gov.ua/news/14667.

[2] ОМС – орган місцевого самоврядування.

[3] Далі – Закон № 1700.

[4] Далі – Закон № 5073.

[5] https://nazk.gov.ua/uk/novyny/zapobigannya-ta-vyyavlennya-koruptsiyi/chy-mozhut-organy-vlady-otrymuvaty-bezoplatno-tovary-chy-poslugy/.

[6] Далі - Порядок № 1222.

[7] Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну 23.08.2012 № 938.

[8] Інструкція про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492.

[9] Далі – Закон № 2473.

[10] Далі – Закон № 996.

[11] Далі – БКУ.

[12] Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказ Мінфіну 24.12.2012 № 1407.

[13] Порядок складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, затверджений наказом Мінфіну від 24.01.2012 № 44.

[14] Далі – Закон № 280.

[15] Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 124 «Доходи», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 № 1629.

[16] Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 130 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Мінфіну від 11.08.2011 № 1022.

[17] Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2009 № 154.

[18] bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates.

[19] Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.

[20] Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 2.

[21] Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Мінфіну від 29.12.2015 № 1219.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь