Горохів зустрів на колінах свого захисника Олександра Батуру
4 квітня громада, схиливши голови у глибокій скорботі, прощалася зі своїм сином, захисником і людиною з великим серцем — Олександром Володимировичем Батурою.
Його життя було присвячене порятунку інших. 26 років Олександр віддав службі в місцевому підрозділі ДСНС. Колеги згадують його як людину слова та надзвичайної витримки. Він знав, як боротися з вогнем і стихією, як простягати руку допомоги в найскладніші моменти. Глибока віра в Бога та цілеспрямованість були його життєвими орієнтирами, а для батьків-пенсіонерів він був надійною опорою, на яку вони завжди могли покластися.
Олександр служив номером обслуги мінометного взводу у складі 100-ї окремої механізованої бригади. Проте, 24 березня 2026 року підступний удар ворожого FPV-дрона поблизу Костянтинівки на Донеччині обірвав плани, мрії та життя нашого земляка.
Найболючіше те, що війна забирає найкращих, залишаючи по собі пустку, яку неможливо заповнити. Сиротою залишився маленький синочок, який тепер знатиме про тата лише з розповідей та світлин. Дружина втратила коханого чоловіка, батьки надію та підтримку, а сестра — рідну душу.
Олександр Батура залишився вірним присязі до останнього подиху. Його подвиг — це ціна нашої свободи. Його життя — це приклад служіння людям і Батьківщині.
Висловлюємо найщиріші співчуття родині загиблого. Вічна пам’ять та слава Герою! Світлий образ Олександра назавжди житиме в наших серцях та молитвах.
