На Горохівщині замайорів «Прапор надії»: громада вшанувала безвісти зниклих та полонених захисників
Відтепер у центрі Горохова поруч із державним стягом майорітиме особливий символ. Згідно з рішенням міської ради, у громаді офіційно впроваджено проєкт «Прапор надії» — знак того, що про кожного воїна пам’ятають і на кожного чекають удома.
20 березня біля банера безвісти зниклих та військовополонених відбувся пам’ятний захід, що об’єднав родини військових, представників місцевої влади та небайдужих мешканців громади.
Захід розпочався з хвилини мовчання — важкої тиші, в якій кожен згадав про надвисоку ціну нашої свободи. Право підняти «Прапор надії» надали людині, яка на власному досвіді знає ціну неволі, — звільненому з полону захиснику Ігорю Жуковському. Пліч-о-пліч із батьком стяг підіймала його донька Марічка, що стало символом зв’язку поколінь та незламної віри у возз’єднання кожної родини.
Програма заходу була наповнена болем і водночас неймовірною силою. Щемливі вірші та пісні проникали в саме серце, а виступи рідних наших Героїв не залишили нікого байдужим. У кожному слові матерів, дружин та дітей відчувалася безмежна туга за синами, чоловіками та батьками. Проте головним лейтмотивом зустрічі стала не розпач, а впевненість: усі захисники мають повернутися додому.
Завершенням заходу став символічний жест: діти випустили в небо біло-чорні кульки. Чорний колір — як символ темряви невідомості та полону, і білий — як символ надії, світла та звільнення. Цей політ у вись став спільним молитовним проханням громади про те, щоб кожна душа знайшла свій шлях із темряви до рідного порогу.
«Прапор надії» віднині нагадуватиме кожному перехожому: ми не маємо права забувати. Наша боротьба триває, а наша чекання — це теж зброя.
