У рідній мові доля України…
14 листопада у народному домі «Просвіта» відбувся традиційний Фестиваль української мови «У рідній мові доля України», започаткований з ініціативи Софії Степанівни Пилип’юк та приурочений Дню української писемності та мови.
Розпочався захід молитвою «Отче наш» у виконанні аматорського хору духового співу «Щедрик» під керівництвом Людмили Гетьманчук та священнослужителя Свято-Вознесенського храму отця Петра.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять усіх загиблих в кривавій загарбницькій війні, військовослужбовці Збройних Сил України поклали квіти до Символічного Хреста борцям за волю та незалежність України.
Звучали пісні та вірші про рідну українську мову у виконанні учительського хору «Освітянка», народної аматорської чоловічої капели.
Мова – це незаперечний код нації, яка особливо актуальна зараз під час війни з путінською росією. Ціною життів кращих синів України ми виборюємо право говорити рідною мовою, бути українцями та визначати своє майбутнє, - зазначила у своєму вітальному слові секретар міської ради Наталія Ковальчук. За активність та творчість у розвитку української мови на теренах Горохівщини подяками міської ради нагороджено ініціативних та високопрофесійних вчителів української словесності, які були й залишаються носіями нормативного мовлення. А молодим учителям, які проходять атестацію традиційно подаровано книги «Український правопис».
У рамках фестивалю відбулася презентація книги-спогаду «Моя душа співала дітям й Україні» про Заслуженого вчителя України, великого учителя-україніста й майстра освітянської ниви Василя Васильовича Фещака. Упорядником книги стала учениця Педагога, редакторка відділу інформації газети «Волинь-нова» Леся Влашинець, яка записала відеозвернення з-за кордну до товариства нинішньої події. Видана книга у Волинському обласному редакційно-видавничому підприємстві «Надстир'я» за редакторства Світлани Політило. Вірш-посвяту Учителю зачитала місцева поетеса, вчителька української мови і літератури Горохівського ліцею №1 ім. І.Я. Франка Оксана Пилип’юк.
Піднявшись зал із сумом слухав пісню «Пам’яті вчителя» у виконанні Ігоря Каська, колеги-педагога Василя Васильовича.
Згадками про дні й роки проведені у співпраці та побуті із Василем Фещаком, про його титанічний труд на освітянській ниві, присвячений дітям і дорослим, самовідданий до останнього нерва поділились учні і колеги по роботі Людмила Мудрак, Софія Пилип’юк, Євгенія Карп’як, Тамара Мельник, Валентина Волощук, Раїса Рузак, Оксана Щерблюк, Микола Лозовик. Учнями Богданом Вітинським та Тетяною Веремчук покладено квіти до могили Василя Фещака.
Саме з добрих і професійних порад мудрого вчителя, його уроків та індивідуальних занять театрального дійства розквітнув талант Заслуженої артистки України, режисери та журналістки Світлани Органістої. Вона подарувала глядачам уривок із роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Цю роль вони разом із Василем Васильовичем готували для вступу майбутньої актриси до столичного вишу імені Карпенка Карого.
З особливою ніжністю та любов’ю зі сцени під мелодію вальсу звучали уривки із листів Василя Фещака до дружини Марії. Звернення-заповіт до синів Володимира та Олександра, в якому просить не полишати у старості маму, ділити порівну і біду, і радість…
Про батьківські поради у житті, велике прагнення до вільної України, виховання та життєві принципи розповів син Василя Васильовича – Володимир Фещак. Він щиро подякував усім, хто брав участь у створенні книги про батька, адже завдяки шануванню пам’яті про видатних горохівчан, майбутні покоління знатимуть про людей, які жили й славили рідний край.
Горохівщина пам’ятає Василя Фещака: вулиця Зелена, на якій мешкав учитель називається тепер Василя Фещака, започатковано щорічну стипендію імені В.В.Фещака обдарованим та ініціативним педагогам. Рішенням виконавчого комітету міської ради 2024 рік визнано Роком Заслуженого учителя України Василя Васильовича Фещака. Також, спрямовано кошти в сумі 10000 грн на підтримку видіння книги "Моя душа співала дітям й Україні". Щиро сподіваємося, що у 2024 рік стане також роком Перемоги.
