Україну вільну я вимріяв в серці й любов’ю дітям її оспівав
14 листопада на центральній площі міста відбулося відкриття банера, як знак шани Заслуженому учителю України, Василю Васильовичу Фещаку.
Ось уже 28 років минуло відтоді, як жовтневого сонячного дня перестало битися серце Великого Учителя. Із сторінками непростого та насиченого життя педагога ознайомила Світлана Сов’як, директор Горохівського БДТЮТ. А було у нього голодне і бідне дитинство у селі Грушів, що на Львівщині й заслання на каторжні роботи в Німеччину під час війни, продовження навчання у школі й виші, яке його захоплювало та надихало, виключення з аспірантури за проукраїнську позицію та самовіддана праця й служіння українській мові... Всеукраїнське визнання, більше 26-ти аналітичних наукових праць, понад 200 статей у журналі "Українська мова і література в школі", книга-посібник для педагогів "Пошуки й знахідки вчителя-словесника", співавторство у виданні підручника з української літератури для 9 класу, робота науковим кореспондентом республіканського науково-дослідного інституту педагогіки, велика плеяда вихованих ним педагогів-філологів високого рівня та хороших людей різних професій – ось такий вклад в історію Горохівщини цієї Світлої Людини.
Зі словами вдячності та гордості називатися учнями знаного моволюбця поділилися Максим Ящукевич, перший заступник міського голови та Тетяна Веремчук, яка декламувала власний вірш-посвяту улюбленому педагогу.
Спогадами про стажування у Василя Фещака, подальшу співпрацю на учительській ниві та вірну дружбу поділилася Людмила Мудрак - Заслужений вчитель України.
Слово до присутніх мав син Василя Васильовича – Володимир Васильович Фещак, який щиро подякував усім за світлу пам’ять про батька.
Завершилася зустріч піснею «Летять журавлі» у виконанні Горохівської народної аматорської чоловічої капели.
