Як говорити, поводитись із дітьми та підлітками під час війни
Коли країна перебуває в воєнному стані, кожен день сповнений великою кількістю різних емоцій та переживань. Ми в першу чергу дбаємо про фізичну безпеку наших дітей. Уже виконали своє першочергове завдання - перевезли їх у безпечне місце або створили таке місце вдома.
Наступне наше завдання потурбуватися про емоційний та моральний стан наших дітей. Адже їх психіка є більш вразливішою і не здатна опрацьовувати таку кількість негативної інформації без допомоги дорослих. Тож пропонуємо вам перелік дієвих порад, які допоможуть зберегти психіку дитини та відчути вашу турботу та підтримку.
Необхідно говорити з дитиною про все, що відбувається в країні (враховуючи її вік). Діти добре помічають зміни в поведінці дорослих, навіть, якщо ті вдають, що нічого не сталося чи не відбувається. Якщо їй не розповісте ви, вона дофантазує або отримає інформацію з інших не завжди безпечних джерел.
Не дивіться в присутності дитини і не показуйте їй криваві фото та відео. Це травмує психіку дитини і не є зрозумілим для її сприймання.
Пояснюйте, що ви робите і для чого ви це робите, покрокові дії. Це дає дитині зв’язок із реальністю та знижує рівень тривожності. Розмовляйте з дитиною про свої емоції та стани. Проявляти різні емоції - це нормально. Проявляючи свої емоції, ви вчите дитину виражати власні емоції, а водночас вчите справлятися з ними (навчіть, що можна робити, коли дитина злиться і т.д.)
Ні в якому разі не приховуйте правду, будьте відвертими, не вигадуйте своїх варіантів подій. Однак, запевніть, що ви зробите все можливе, щоб її захистити. Брехня порушує довірливі стосунки з дитиною.
Будьте завжди в тілесному контакті з дитиною – обійми, масаж, моторика сприяють заспокоєнню дитини, відчутті безпеки. Дитині завжди гірше, ніж вам, потурбуйтеся про неї.
Дозвольте дитині гратися, займатися творчістю - це діяльність, що дозволяє переключитися та виражати свої емоції. Дитина має право веселитися, сміятися, бігати – це її природні потреби.
Не вказуйте, а пояснюйте. Давайте дітям посильні доручення, доручайте буденні справи, мотивуйте до навчання. Дитина повинна бути включена в робочий процес – це зменшує зацикленість на війні та подіях навколо неї. Зберігайте позитивну риторику (позитив і віру у перемогу). Діти вірять у те, в що вірять дорослі.
Будьте уважні до дітей, слідкуйте за їхньою поведінкою, емоційним станом і при необхідності звертайтеся до психолога. При правильній підтримці та допомозі дитину можна швидко повернути в нормальний психологічний стан.
Якщо у вас підліток, спілкуйтеся з ним через запитання, обговорення, будьте готові до іншої точки зору, але при цьому не критикуйте, не знецінюйте, а просто пояснюйте. Ваша психологічна стійкість, мудрість допоможуть у спілкуванні з підлітком.
Дбайте про себе. Турбота про себе – це турбота і про ваших дітей!
Наша психологічна стійкість - хороший інструмент у боротьбі з ворогом!
Ми - сильний народ, який спільними зусиллями здобуде перемогу!
Практичний психолог Горохівського ліцею №1 імені І. Я.Франка. Мар’яна Давидюк готова надати психологічну допомогу кожному, хто її зараз потребує.
Контактний телефон 0961591464.
