Стратегія розвитку освіти в громаді – окремий документ чи частина стратегії розвитку громади?
Авторка: експертка Програми «U-LEAD з Європою» Алевтина Седоченко
Розроблення стратегії розвитку освіти може реалізовуватися як складова частина загальної стратегії розвитку територіальної громади, так і створюватися як окремий документ. Варто звернути увагу на особливості стратегічного планування в кожному з варіантів.
Розроблення стратегії розвитку освіти в межах загальної стратегії розвитку громади:
- Дає можливість розглядати освіту як важливу складову і передумову зміцнення спроможності громади, як чинник розвитку інших сфер життя громади.
Наприклад, розроблення стратегії розвитку громади на засадах смарт-спеціалізації передбачає забезпечення взаємозв’язку всіх сфер розвитку громади – соціальної галузі, освіти, виробництва, фінансових ресурсів, інноваційної діяльності тощо. Завдяки цьому з’являється можливість створення нових видів економічної діяльності, обумовлених перспективними можливостями громади і регіону. Втім, це вкрай важко реалізувати, якщо взагалі можливо, без спеціалістів, які здатні забезпечити ефективний розвиток громади і нових видів економічної діяльності.
В цьому випадку розвиток освіти повинен розглядатися не тільки з точки зору якості і доступності освітніх послуг, але й як важливий чинник розвитку людського капіталу громади, забезпечення її економічного зростання. Таким чином, видатки місцевих бюджетів на освіту в довготерміновій перспективі розглядатимуться не просто як кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів у галузі освіти, а як інвестиції в розвиток громади.
- Допомагає представникам ради, органу управління освітою та інших виконавчих органів, освітянської спільноти, громадськості, ЗМІ комплексно розглядати розвиток громади і всіх сфер її життєдіяльності, застосовувати підходи щодо взаємодії різних галузей, пошуку ефективних рішень на перетині різних завдань і з позиції консолідації ресурсів.
Однією з великих проблем, які постають перед засновником і органом управління освітою при створенні спроможної мережі закладів освіти, є працевлаштування персоналу закладів, які реорганізуються. Це основна причина спротиву педагогічних працівників закладів освіти, котрі підпадають під оптимізацію. В межах суто освітньої галузі громади проблему працевлаштування таких людей вирішити практично неможливо.
Якщо підходити до цього питання через можливості, які можуть надаватися в інших напрямках – соціального захисту населення, культури, молодіжної політики, фізкультури і спорту тощо, рішення цієї проблеми може бути знайдено. Звісно, нові робочі місця в різних галузях не з’являться миттєво і не всі педагогічні працівники погодяться працювати в нових для себе сферах. Утім, визначення таких міжгалузевих можливостей, їхня популяризація, перепідготовка фахівців, якщо це буде зроблено заздалегідь, сприятиме зменшенню напруги і спротиву щодо оптимізаційних процесів.
Це також може бути гарним прикладом інтегрованого підходу до вирішення питань, який надає більше можливостей через комплексне розуміння розвитку громади, ефективного використання її ресурсів, зокрема людських.
- Дає можливість представникам органу управління освітою та освітянської спільноти сприяти формуванню стратегічних цілей на рівні громади з урахуванням розвитку освітньої галузі.
Ми вже говорили про те, що розвиток освіти є передумовою розвитку всієї громади. Розуміння цієї тези має бути відображено не тільки в преамбулі стратегії розвитку освітньої галузі, а й відбиватися у стратегічних і операційних цілях, проектах і завданнях інших галузей.
До прикладу, проєкти щодо освіти впродовж життя, набуття мешканцями нових компетентностей і знань мають бути відображеними в стратегіях розвитку всіх галузей громади. Адже постійний розвиток людського капіталу, здобуття сучасних навичок – це ключовий чинник конкурентоздатності громади, розвитку її економічного потенціалу, гідних умов життя і праці її мешканців, їх особистісно-професійного зростання.
- Дозволяє органу управління освітою, стратегічному комітету і робочим групам (з розроблення як стратегії розвитку освіти, так і інших галузей) гармонізувати цілі, проєкти, показники розвитку в ході роботи над загальним документом, а також узгоджувати спільний підхід щодо консультацій із громадськістю і дотримання інших процедур.
Варто усвідомлювати, що консультації з громадськістю, вивчення громадської думки, збір зворотного зв’язку, оприлюднення, затвердження, інформаційні заходи тощо – це великий довготривалий процес, який потребує підготовки, виконання певних умов і процедур.
В межах розроблення загальної стратегії розвитку громади, в якій стратегія розвитку освіти є одним із основних напрямків, проходження всіх необхідних процедур, зазвичай, відбувається щодо стратегії розвитку громади в цілому. Втім, такі процедури, зокрема, вивчення громадської думки, можуть застосовуватися і для окремих напрямків стратегії, якщо це зазначено статутом громади.
Розроблення стратегії розвитку освіти як окремого документу також має свої переваги, особливо, якщо йдеться про великі, потужні та міські громади. Велика кількість закладів освіти різних форм власності, специфіка розвитку освіти на певній території можуть вимагати розроблення окремої стратегії. Це дозволить дуже детально проаналізувати стан розвитку освіти у всіх її аспектах, вивчити думку мешканців, розробити стратегічні, операційні цілі, завдання і показники виконання стратегії розвитку освіти в громаді, як окремої галузі.
Варто звернути увагу, що в такому випадку органу управління освітою, стратегічному комітету, робочим групам треба докласти додаткових зусиль щодо пошуку міжгалузевих рішень і просування ролі освіти у розвитку громади не як галузі – «отримувача грошей», а як галузі, яка впливає на розвиток громади. Адже розроблення стратегії розвитку освіти як окремого документу зменшує можливості співпраці і гармонізації цілей різних галузей для пошуку спільних рішень і шляхів спільного розвитку.
Також органу управління освітою треба заздалегідь визначити всі організаційні і процедурні питання, зокрема щодо затвердження розробленої стратегії на сесії місцевої ради, забезпечення фінансування і організації виконання відповідних програм, подання раді звітів про хід і результати досягнення стратегічних цілей.
Отже, рішення щодо того, яким чином підходити до розроблення стратегії розвитку освіти – як складової частини загальної стратегії розвитку територіальної громади, або як окремого документу – варто ухвалювати після розуміння особливості стратегічного планування в кожному з варіантів, аналізу ресурсів, які можуть бути задіяні при підготовці стратегії (зокрема кадрових, часових тощо).
Треба усвідомлювати, що обидва шляхи є правильними. В невеликій громаді може бути розроблена і затверджена окрема стратегія розвитку освіти, в той же час і у великій громаді розвиток освіти може бути складовою загальної стратегії розвитку громади. У будь-якому випадку, розроблення стратегії як документу є тільки частиною великого процесу стратегічного планування. Реалізація стратегії розвитку освіти – довготривалий процес, який потребує постійних зусиль, лідерства керівництва громади і залученості громадськості.
Ця публікація підготовлена за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Зміст матеріалу є відповідальністю виключно його авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає офіційну позицію Програми «U-LEAD з Європою».
