Фінансова сторона надання адмінпослуг соціального характеру в громадах

Дата: 23.06.2021 12:10

Кількість переглядів: 525

Автор: Яніна Казюк, доктор наук з державного управління, експерт з фінансів та інструментів регіонального і місцевого розвитку

Реалізація реформи децентралізації влади в Україні надала можливість розширити повноваження органів місцевого самоврядування та надавати якісні публічні послуги, в тому числі адміністративні послуги. Однією із важливих груп адміністративних послуг, які надаються органами місцевого самоврядування через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) та уповноважених посадових осіб, є адміністративні послуги соціального характеру (АПСХ).

Урядом в секторальній Концепції визначено, що для органів місцевого самоврядування (далі – ОМС) - територіальних громад в частині АПСХ відводиться роль фронт-офісів, тобто лише функція прийняття заяв від громадян. Змістовне опрацювання справи та прийняття рішення залишається за державою в особі Нацсоцслужби (а поки що – підрозділами соцзахисту райдержадміністрацій). У майбутнє колишніх міст обласного значення в частині АПСХ наразі не заглиблюємося.

На сьогодні держава вже передала усім ОМС «найважчий» соціальний блок – соціальні послуги. І багато нових громад вже утворили соціальні підрозділи, але з різними рівнями відповідальності по різних напрямках соціального захисту.

Щодо АПСХ, то перший перелік цих послуг для ЦНАП був визначений Урядом ще у жовтні 2017 року.  17 лютого 2021 року Уряд уточнив та дещо розширив цей перелік.

Жителі громад тепер можуть звернутися у ЦНАП щодо отримання таких АПСХ та навіть пенсійних послуг, як:

• призначення пільг на оплату житла, комунальних послуг;
• призначення державної допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях;
• призначення (перерахунку) пенсій та надбавок;
• надання інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
• видачі довідок про набутий страховий стаж, розмір пенсії, перебування на обліку як одержувача пенсії;
• призначення соціальної допомоги непрацюючій особі тощо.

З метою ефективного виконання органами місцевого самоврядування переданих їм повноважень щодо державних програм соціального захисту населення (у частині АПСХ), у 2020 році Урядом було затверджено механізм грошової компенсації з державного бюджету частини витрат на здійснення цих заходів через ЦНАП (Постанова Кабміну від 26 лютого 2020 р. № 148 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для компенсації частини витрат на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення»). Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінсоцполітики.

Постановою передбачено, що бюджетні кошти з державного бюджету спрямовуються виконавчим органам сільських, селищних, міських рад територіальних громад (далі - суб’єкти надання послуг) на компенсацію витрат щодо надання послуг з приймання документів для призначення допомоги, пільг, субсидій, компенсацій, грошового забезпечення та оплату послуг окремим категоріям населення (далі – соціальна підтримка).

Після прийняття відповідних документів, суб’єкти надання послуг передають їх структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) в електронній формі з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики (зокрема, програмного комплексу ІІС «Соціальна громада» або інших програмних комплексів).

Постановою Уряду встановлена компенсація бюджетних коштів суб’єкту надання послуг у розмірі 15 грн за одну прийняту електронну справу.

Проте, нажаль, у державному бюджеті на 2021 рік за цією бюджетною програмою не передбачено кошти на компенсацію витрат місцевому самоврядуванню. Також і у 2020 році компенсація коштів з державного бюджету місцевому самоврядуванню не надавалась.

А це означає, що на бюджети місцевого самоврядування лягає додаткове фінансове навантаження та органи місцевого самоврядування повністю за рахунок власних джерел доходів покривають витрати на виконання повноважень щодо державних програм соціального захисту населення у частині АПСХ.

Нижче наведемо приклади по деяких територіальних громадах.

Інформація про надані АПСХ через ЦНАП Чернігівської селищної територіальної громади (Запорізька область)

Так, у 2020 р. через ЦНАП Чернігівської територіальної громади було надано 1791 АПСХ, за 4 місяці 2021 р. – 904 АПСХ. АПСХ надають 3-4 адміністратори.

Виходячи із розмірів компенсації (передбачених Постановою) за надані послуги соціальної підтримки населення, бюджету територіальної громади повинен був отримати у 2020 р. з державного бюджету коштів у сумі 26,9 тис грн (1791 * 15 = 26865 грн), за 4 місяці 2021 р. - 13,5 тис. грн = (904 * 15 = 13560 грн).

Довідково: Населення Чернігівської громади (Запорізька область) складає 16,8 тис. осіб.

Інформація про надані АПСХ у ЦНАП Радивилівської міської територіальної ради

(Рівненська область)

Виходячи з даних Радивилівської міської громади, то за 2020 р. громада мала б отримати з державного бюджету компенсацію у сумі 15,8 тис. грн (1054 * 15 = 15 810 грн), за І квр. 2021 р. – майже 7 тис грн (462 * 15 = 6930 грн).

АПСХ надають 3 адміністратори ЦНАП та старости на 6 старостинських округах.

Довідково: населення Радивилівської міської громади складає 20,1 тис. осіб.

Слід зазначити, що з місцевого бюджету територіальної громади здійснюється фінансування заробітної плати посадових осіб, які надають ці послуги в ЦНАП та фінансуються інші витрати. Середній розмір заробітної плати (з нарахуваннями) в місяць 1-го адміністратора складає – 10,0-12,0 тис. грн, за рік – 120-150 тис.грн.

Виходячи з вищенаведених даних та середнього розміру оплати праці, які отримують адміністратори в ЦНАП, можна розрахувати, що в рік на виплату заробітної плати (з нарахуваннями) таких 3-4 посадових осіб з місцевого бюджету спрямовується близько 500 тис грн.

Орієнтовний час для надання АПСХ, із внесенням даних до ПК ІІС «Соціальна громада» складає від 30 хв. до 1 год. (в залежності від виду послуги, навантаження на роботу ПК та Інтернету). Тобто, протягом робочого дня 1-м адміністратором в середньому надається 12 АПСХ.

Отже, якщо брати розмір компенсації коштів у сумі 15 грн за одну справу, то за один робочий день 1-го адміністратора, розмір компенсації повинен складати 180 грн. За місяць повинен становити - 3,6 - 4,0 тис. грн. Таким чином, обіцяний у 2020 та у 2021 році Урядом обсяг компенсації витрат складає лише 35-50% від витрат з місцевого бюджету на оплату праці 1-го адміністратора ЦНАП.

Проте, не зважаючи, що розмір компенсації коштів з державного бюджету за одну надану АПСХ є незначним і покриває лише від 1/3 до половини витрат з місцевого бюджету за надання такої послуги через ЦНАП, відповідні бюджети місцевого самоврядування не отримали у 2020 р. та у 2021 р. коштів компенсації з державного бюджету та змушені покривати зі своїх місцевих бюджетів витрати надання повноважень щодо державних програм соціального захисту населення у частині АПСХ. А це у свою чергу негативно впливає на спроможність територіальних громад та зменшує можливість спрямовувати власні кошти з місцевих бюджетів на розвиткові проєкти, благоустрій територій та на інші місцеві програми і заходи.

Отже, цей аналіз показує принаймні три проблемні моменти:

1) незалежно від ролі ОМС у наданні АПСХ – держава повинна компенсувати видатки ОМС на адміністрування надання відповідних послуг чи навіть участь ОМС лише у виконанні функцій фронт-офісу;

2) компенсація має бути адекватною і своєчасною;

3) державі потрібно все таки подумати про доцільність подвійного опрацювання справ: спочатку у фронт-офісі ОМС, а потім додатково в державному органі (УСЗН/Нацсоцслужбі). Адже справи АПСХ не є складнішими за реєстрацію нерухомості, бізнесу чи земельними справами, які здійснюють ОМС. І повний цикл прийняття рішень в ОМС може бути в тому числі дешевшим рішенням для держави.

На сьогодні, в усіх ОМС – територіальних громадах утворюються виконавчі органи (структурні підрозділи), відповідальні за соціальний захист. І ці підрозділи доцільно зробити суб’єктами прийняття рішень. Тобто необхідно, щоб основні функції фронт-офісів і далі виконували ЦНАП (з часу створення в конкретних громадах), їх територіальні підрозділи, віддалені робочі місця, а також старости та інші уповноважені посадові особи ОМС тощо. Але суб’єктність прийняття рішень доцільно закріпити за ОМС. Запровадження такої моделі зменшить навантаження на державний бюджет у частині утримання відповідного персоналу в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення і збільшить можливість спрямування з державного бюджету коштів на надання компенсації до бюджетів місцевого самоврядування, а також збільшить ефективність і зменшить час для надання цих послуг мешканцями громад.  

З проведеного дослідження можна побачити, що територіальні громади активно надають АПСХ через ЦНАП, що підтверджує важливість наближення надання адміністративних послуг, зокрема соціального характеру, до мешканців територіальних громад. Це також підтверджує позитивні результати реформи децентралізації влади та необхідність здійснення подальших кроків у її впроваджені, у тому децентралізованої моделі надання АПСХ.

Але важливо, щоб держава разом з передачею повноважень місцевому самоврядуванню, передавала належний фінансовий ресурс і компенсувала місцевому самоврядуванню витрати, які вони несуть за наближення послуг і надання їх мешканцям своїх громад. Тим більш, якщо компенсаторні фінансові механізми задекларовані Постановою Уряду № 148.  Важливо, щоб місцеве самоврядування було спроможним, як надавати якісні публічні послуги жителям громад, так і було фінансово спроможним стало розвивати територіальну громаду.

Довідково: Постановою Кабміну від 26 лютого 2020 р. № 148 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для компенсації частини витрат на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення» передбачається, що суб’єкти надання послуг формують електронну справу, до якої завантажуються скановані заява, декларація та інші копії документів, що передбачені законодавством. І не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після реєстрації заяви електронна справа з повним пакетом документів, передбачених законодавством для призначення конкретного виду соціальної підтримки, засобами електронного зв’язку через інформаційні системи Мінсоцполітики надсилають структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, який протягом 3-х робочих днів опрацьовує електронну справу та приймає її для подальшої роботи або повертає суб’єкту надання послуг на доопрацювання.

Суб’єкт надання послуг подає щомісяця до 5 числа регіональним органам соціального захисту населення заявку щодо потреби в бюджетних коштах, в якій зазначається кількість прийнятих електронних справ за попередній місяць, за визначеною Мінсоцполітики формою.

Регіональний орган соціального захисту населення проводить звірку відомостей щодо кількості прийнятих електронних справ, зазначених у заявці, з даними інформаційної системи Мінсоцполітики та проводить розрахунок бюджетних коштів за кожним суб’єктом надання послуг.

Мінсоцполітики після надходження від регіонального органу соціального захисту населення узагальнених заявок щодо потреби в бюджетних коштах перераховує відповідні кошти регіональним органам соціального захисту населення, які вони повинні перерахувати на рахунок суб’єкта надання послуг.

« повернутися до розділу «Новини»