Опіка, піклування та догляд
ОПІКА, ПІКЛУВАННЯ Опікунська рада з питань забезпечення прав недієздатних та обмежено дієздатних осіб, які потребують опіки та піклування (далі – Опікунська рада) є консультативно-дорадчим органом, який створений з метою надання допомоги виконавчому комітету міської ради у здійсненні ним функцій як органу опіки і піклування.
У своїй діяльності Опікунська рада керується Конституцією України, Цивільним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Сімейним кодексом України, законами України, Правилами опіки та піклування, затвердженими спільним наказом державного комітету у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 за № 387/3680), іншими нормативно-правовими актами з відповідних питань, рішеннями міської ради, виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови і цим Положенням про опікунську раду з питань забезпечення прав недієздатних та обмежено дієздатних осіб, які потребують опіки та піклування.
Контактні дані:
1. Відділ соціального захисту та охорони здоров’я Управління освіти, культури, молоді, спорту, соціального захисту та охорони здоров’я Горохівської міської ради
45701, м. Горохів, вул.Шевченка,6 кабінет №15;
e-mail: gorohiv-coz@ukr.net
Корисні посилання:
«Правила опіки та піклування»
«Положення про опікунську раду з питань забезпечення прав недієздатних та обмежено дієздатних осіб, які потребують опіки та піклування»
Інформаційна картка Підготовка заяви (подання) до суду про призначення опікунів і піклувальників над недієздатними та обмежено дієздатними громадянами
Бланк заяви (подання) про призначення особи опікуном/піклувальником
АКТ обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї майбутнього опікуна (піклувальника)
ЗВІТ про виконання обов’язків опікуна
1.
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ У СПРАВАХ СІМ'Ї ТА
МОЛОДІ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
N 34/166/131/88 від 26.05.99 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
17 червня 1999 р.
vd990526 vn34/166/131/88 за N 387/3680
Про затвердження Правил опіки та піклування
На виконання Заходів щодо поліпшення становища дітей-сиріт та
дітей, які залишились без піклування батьків, затверджених Указом
Президента України від 17.10.97 N 1153/97, та відповідно до
доручення Кабінету Міністрів України від 09.03.99 N 796/21
Н А К А З У Є М О:
1. Затвердити Правила опіки та піклування (додаються).
2. Контроль за виконанням наказу покласти на перших
заступників міністрів та Голови комітету за підпорядкованістю.
Голова Державного комітету України
у справах сім'ї та молоді В.І.Довженко
Міністр освіти України В.О.Зайчук
Міністр охорони здоров'я України Р.В.Богатирьова
Міністр праці та соціальної
політики України І.Я.Сахань
Затверджено
Наказ Державного комітету України
у справах сім'ї та молоді,
Міністерства освіти України,
Міністерства охорони здоров'я України,
Міністерства праці та соціальної
політики України
26.05.99 N 34/166/131/88
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 червня 1999 р.
за N 387/3680
1.1. Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи
про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та
повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх
прав та інтересів.
1.2. Опіка (піклування) встановлюється для забезпечення
виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків,
хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших
причин залишились без батьківського піклування, а також для
захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.
Опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих
і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом
здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати
свої обов'язки.
Опіка може встановлюватись і над майном у передбачених
законом випадках.
1.3. Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування,
є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні
адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах,
сільських, селищних рад.
1.4. Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування
покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й
управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст
Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у
містах рад.
У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо
відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.
Органи освіти здійснюють діяльність з питань виявлення,
обліку та передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування, до дитячих будинків, шкіл-інтернатів різних профілів,
на усиновлення, під опіку (піклування) та з інших питань, що
належать до їх компетенції.
Органи в справах сім'ї та молоді, служби в справах
неповнолітніх здійснюють діяльність з питань виявлення, обліку та
тимчасового влаштування безпритульних дітей, влаштування
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що
утримуються в державних дитячих закладах, на виховання в сім'ї
(прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу) та з інших питань,
що належать до їх компетенції.
Органи соціального захисту населення здійснюють діяльність
щодо забезпечення догляду, надання соціально-побутового та
медичного обслуговування громадянам похилого віку, інвалідам і
дітям з вадами фізичного та розумового розвитку, які цього
потребують.
Органи охорони здоров'я здійснюють діяльність (діагностичну,
лікувальну, експертну) щодо осіб, визнаних судом недієздатними
внаслідок психічних захворювань або визнаних судом обмежено
дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями чи
наркотичними речовинами, а також щодо утримання дітей-сиріт та
дітей, позбавлених батьківського піклування, віком до трьох років
у будинках дитини.
1.5. Органи опіки та піклування здійснюють свою діяльність
відповідно до чинного законодавства.
1.6. Для допомоги в роботі при органах опіки та піклування
створюються опікунські ради, що мають дорадчі функції і до складу
яких входять депутати, представники місцевих органів виконавчої
влади та органів місцевого самоврядування і громадськості.
Обов'язки секретаря опікунської ради виконує штатний
інспектор опікунської ради.
1.7. Органи опіки та піклування відповідно до покладених на
них завдань та розподілу повноважень між структурними підрозділами
відповідних управлінь і відділів місцевої державної адміністрації:
вирішують питання про встановлення і припинення опіки та
піклування;
ведуть облік щодо осіб, які потребують опіки (піклування);
здійснюють нагляд за діяльністю опікунів і піклувальників;
забезпечують тимчасове влаштування неповнолітніх та
непрацездатних осіб, які потребують опіки (піклування);
розглядають звернення дітей щодо неналежного виконання
батьками (одним з них) обов'язків з виховання або щодо зловживання
батьків своїми правами;
вирішують згідно з чинним законодавством питання щодо
грошових виплат дітям, які перебувають під опікою (піклуванням);
розглядають спори, пов'язані з вихованням неповнолітніх
дітей;
розглядають скарги на дії опікунів (піклувальників);
вирішують питання щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та
дітей, позбавлених батьківського піклування, які закінчили
навчально-виховні заклади і не мають житла;
вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав
неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою
(піклуванням);
беруть участь у розгляді судами спорів, пов'язаних із
захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під
опікою (піклуванням);
установлюють опіку над майном у передбачених законом
випадках;
оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо
майна, над яким установлюється опіка;
охороняють та зберігають житло і майно підопічних і визнаних
безвісно відсутніми;
провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів
неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і
піклування.
1.8. Рішення органів опіки і піклування про призначення чи
звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх
обов'язків, а також з інших питань опіки і піклування можуть бути
оскаржені в установленому законом порядку.
1.9. Керівництво органами опіки та піклування і контроль за
їх діяльністю здійснюють обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації та виконавчі комітети вищестоящих
рад.
2. Установлення опіки (піклування)
2.1. Опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли
п'ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над
громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних
захворювань.
2.2. Опіка встановлюється над неповнолітніми віком від
п'ятнадцяти до вісімнадцяти років та над громадянами, визнаними
судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями
або наркотичними засобами. Піклування також може бути встановлене
над особами, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати
свої права.
Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми встановлюється,
якщо батьки:
визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.
Опіку (піклування) може бути встановлено і при житті батьків
неповнолітніх дітей у випадках, коли батьки:
судом позбавлені батьківських прав або прийнято рішення про
відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того,
позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з
ними небезпечне для життя дитини;
визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено
дієздатними (психічно хворі, розумово відсталі або перебувають на
тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичному
закладі чи на державному утриманні в будинках-інтернатах);
понад шість місяців не можуть займатись вихованням своїх
дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння
злочину, за станом здоров'я (інваліди I-II групи) тощо);
понад шість місяців не проживають разом з дитиною та без
поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не
виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи або підкинули
(залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами,
складеними органами внутрішніх справ;
відмовились від дітей в установленому законом порядку;
виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце
роботи за кордон чи перебувають у довготривалому відрядженні;
2.3. Над повнолітніми дієздатними особами, які за станом
здоров'я не можуть самостійно захищати свої права і виконувати
свої обов'язки, піклувальник може бути призначений лише на їх
прохання.
2.4. Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання
особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання
опікуна (піклувальника).
Рішення про встановлення опіки (піклування) повинно бути
прийняте не пізніше як у місячний термін з моменту, коли
відповідному органові опіки та піклування стане відомо про потребу
встановлення опіки чи піклування.
2.5. Установи та особи, яким стане відомо про неповнолітніх,
що залишилися без піклування батьків, повинні негайно повідомити
про це органи опіки та піклування за фактичним місцезнаходженням
дітей, що підлягають опіці (піклуванню). Вони також повинні
повідомити про повнолітніх осіб, які потребують опіки
(піклування). Такими особами та установами є:
житлово-експлуатаційні контори, будинкоуправління, власники
чи орендатори житлових будинків;
органи освіти та керівники навчально-виховних закладів;
органи в справах сім'ї та молоді;
служби в справах неповнолітніх;
органи соціального захисту населення;
лікувально-профілактичні установи психіатричного профілю;
2.6. При одержанні відомостей про неповнолітніх, які
залишилися без піклування батьків, органи опіки та піклування
зобов'язані негайно здійснити відповідне обстеження і при
встановленні факту відсутності опіки батьків забезпечити тимчасове
влаштування неповнолітніх до вирішення питання про призначення
опікуна чи піклувальника.
Установами і місцями тимчасового влаштування неповнолітніх є:
сім'ї громадян, які погодились утримувати дитину до
визначення її подальшої долі;
навчально-виховні заклади для дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування;
2.7. На кожну особу, яка потребує опіки чи піклування, органи
опіки та піклування складають реєстраційну картку (додаток 1), а
також за актом здійснюють опис майна, що їй належить (додаток 2).
У разі відсутності в цих осіб свідоцтва про народження, а також
інших особистих документів органи опіки і піклування забезпечують
їх одержання у відповідних установах.
2.8. Якщо неповнолітні залишилися без піклування батьків, то
органи опіки й піклування влаштовують їх:
у віці до трьох років, а дітей-інвалідів та дітей з вадами у
фізичному та розумовому розвитку у віці до чотирьох років - у
будинки дитини органів охорони здоров'я;
у віці від трьох до вісімнадцяти років - у дитячі будинки або
школи-інтернати органів освіти;
дітей-інвалідів з вадами фізичного та розумового розвитку
(глибоко розумово відсталих) у віці від чотирьох до вісімнадцяти
років - у відповідні дитячі будинки-інтернати органів соціального
захисту населення, а з вісімнадцяти - у будинки-інтернати для
громадян похилого віку та інвалідів, психоневрологічні інтернати.
2.9. Неповнолітніх, які досягли шістнадцяти років і
залишилися без піклування батьків, органи опіки та піклування
зобов'язані влаштувати на роботу або забезпечити навчання їх у
школах, школах-інтернатах, професійно-технічних чи вищих
навчальних закладах. Влаштування цих осіб на роботу або навчання
не позбавляє органи опіки та піклування від подальшого опікування
ними.
2.10. Управління майном, що належить особам, над якими
встановлено опіку чи піклування або які влаштовані в будинки
дитини, дитячі будинки, відповідні навчальні заклади, дитячі
будинки-інтернати та будинки-інтернати для громадян похилого віку
та інвалідів, здійснюється опікунами та піклувальниками.
Якщо в особи, над якою встановлено опіку (піклування), є
майно, що знаходиться в іншій місцевості, то опіка над цим майном
установлюється органами опіки і піклування за місцезнаходженням
майна.
2.11. Громадянин може бути в судовому порядку визнаний
безвісно відсутній, якщо протягом одного року за місцем його
постійного проживання немає відомостей про його місцеперебування.
Над майном громадянина, визнаного безвісно відсутнім, на
підставі рішення суду встановлюється опіка. З цього майна
видається утримання громадянам, яких безвісно відсутній повинен
був, згідно із законодавством, утримувати, та сплачується
заборгованість з інших зобов'язань безвісно відсутнього. На
утримання цього майна рішенням суду видається відповідний дозвіл.
За заявою зацікавлених осіб орган опіки та піклування може
призначати опікуна для охорони майна відсутнього громадянина, а
також для управління його майном до закінчення одного року з дня
одержання останніх відомостей про його місцеперебування.
2.12. Майно передається опікунам або піклувальникам за актом,
один примірник якого знаходиться в органах опіки та піклування, а
другий передається опікуну або піклувальнику. Акт передачі майна
складається представниками органів опіки та піклування і
підписується ними, опікунами або піклувальниками й не менш ніж
двома понятими. Гроші та цінні папери передаються на зберігання до
установи банку.
Охоронне свідоцтво та ощадна книжка зберігаються в опікуна
(піклувальника) або в органах опіки та піклування, про що в
особовій справі робиться відповідний запис.
3. Призначення опікунів (піклувальників)
3.1. Для безпосереднього здійснення опіки та піклування
органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник.
При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги
його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним
та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його
згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному
осіб.
Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати
опікунами чи піклувальниками над однією і тією ж дитиною,
надається:
родичам дитини незалежно від місця їх проживання;
особам, у сім'ї яких проживає дитина на час, коли стосовно
неї виникли підстави щодо встановлення опіки чи піклування.
При цьому за умови досягнення нею відповідного віку (10
років) враховуються побажання самої дитини.
Призначеному опікуну або піклувальнику видається посвідчення
установленого зразка (додаток 3).
3.2. Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які:
визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено
дієздатними;
перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та
наркологічних закладах;
раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку
чи піклування було припинено;
інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці
чи піклуванню;
засуджені за скоєння тяжкого злочину.
3.3. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування
призначають опікуна:
повідомлення державних, громадських організацій або заяви
громадянина (громадян);
копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або
іншого документа, який підтверджує її вік;
копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про
визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх
померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість
виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою
особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною;
акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її
майна;
довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона
раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника);
довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява
про прийняття на себе обов'язків про опіку;
акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від
органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про
можливість виконувати опікунські обов'язки;
довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї
майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають
влаштуванню до нього особи, що потребує опіки;
документ про закріплення за дитиною житлової площі.
3.4. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування
призначають піклувальника:
повідомлення державних, громадських організацій або заява
громадянина (громадян);
копія свідоцтва про народження неповнолітньої особи, що
потребує піклування, або рішення суду про визнання особи обмежено
дієздатною;
медичний висновок про стан здоров'я особи, що потребує
піклування;
довідка про місце проживання особи, що потребує піклування;
заява майбутнього піклувальника про прийняття на себе
обов'язків щодо піклування;
довідки про стан здоров'я майбутнього піклувальника і про
місце його проживання (лише при встановленні опіки над
неповнолітнім);
акт обстеження житлових умов майбутнього піклувальника (лише
при встановленні піклування над неповнолітнім).
Опікун над повнолітніми дієздатними особами, які за станом
здоров'я самостійно не можуть захищати свої права і виконувати
свої обов'язки, може бути призначений тільки на прохання цих осіб.
3.5. При встановленні опіки (піклування) орган опіки та
піклування оформляє на кожного підопічного особову справу із
занесенням до неї усіх вищенаведених документів, яка зберігається
в органах опіки та піклування за місцем проживання підопічного
протягом 75 років.
Особова справа підопічного нумерується і під відповідним
номером заноситься до реєстру, який ведеться органом опіки та
піклування. Окрім реєстру, ведеться алфавітна книга або картотека.
На обкладинці зазначаються номер справи, прізвище, ім'я та по
батькові підопічного й опікуна або піклувальника, їх місце
проживання, рік і дата заведення справи.
На зворотному боці обкладинки наклеюється аркуш паперу з
описом документів, що знаходяться у справі.
3.6. Якщо над дітьми, які виховуються у навчально-виховних
закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування, особами, які потребують опіки (піклування) і
влаштовані у відповідні лікувальні установи чи установи
соціального захисту населення, опікуни (піклувальники) не
призначені, то виконання обов'язків опікунів і піклувальників від
імені держави здійснюють ці установи в особі керівників цих
установ.
Призначити опікуна (піклувальника) можна й після влаштування
зазначених у даному пункті осіб у відповідні державні установи.
4. Права та обов'язки опікунів і піклувальників
4.1. Опікуни (піклувальники) мають право вимагати через суд
повернення їм дітей, що перебувають у них під опікою і
піклуванням, від будь-яких осіб, які утримують дітей у себе без
законних підстав.
4.2. Опікуни (піклувальники) мають право управляти майном
підопічних на користь останніх.
4.3. Опікуни (піклувальники) над неповнолітніми зобов'язані
виховувати підопічних у дусі загальноприйнятих моральних норм,
піклуватися про їх здоров'я, духовний і фізичний розвиток,
навчання, готувати їх до праці та самостійного життя, захищати їх
права та інтереси.
Опікун (піклувальник) повинен раз на рік здійснювати повне
медичне обстеження підопічних.
Опікун над психічно хворим, який є небезпечним для себе або
для оточуючих, повинен сповістити про це районний (міський) відділ
внутрішніх справ і вжити заходів щодо направлення підопічного в
психіатричну лікарню для лікування.
Як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з
підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на
період виконання своїх обов'язків.
4.4. Опікуни при здійсненні прав і виконанні обов'язків
підопічних укладають угоди від імені та в інтересах підопічних,
діючи як їх законні представники згідно з чинним законодавством.
4.5. Опікуни над дієздатними особами надають цим особам
допомогу при здійсненні ними своїх прав та виконанні обов'язків, а
також оберігають їх від зловживань з боку третіх осіб.
4.6. Опікуни над неповнолітніми дають згоду на укладання тих
угод, які згідно з законом ці особи не мають права укладати
самостійно.
Піклувальники над особами, обмежено дієздатними внаслідок
зловживання спиртними напоями чи наркотичними засобами, дають
згоду на укладання цими особами угод і розпорядження майном згідно
з правилами, встановленими статтею 15 Цивільного кодексу
Української РСР ( 1540-06 ).
4.7. Опікун не має права без дозволу органів опіки та
піклування укладати угоди, а піклувальник - давати згоду на їх
укладання, якщо вони виходять за межі побутових.
Такими угодами є договори, що вимагають нотаріального
засвідчення та спеціальної реєстрації, про відмову від майнових
прав, які належать підопічному, поділ майна, поділ, обмін та
продаж житлової площі, а також видача письмових зобов'язань тощо.
Органи опіки та піклування мають право, якщо це потрібно для
захисту інтересів підопічних, обмежувати право одного з батьків
або опікуна (піклувальника) розпоряджатися вкладом, внесеним
будь-ким на ім'я підопічного.
4.8. Опікун (піклувальник), їх чоловік (дружина) та близькі
родичі не мають права укладати угоди з підопічними, а також
представляти осіб, що перебувають у них під опікою (піклуванням),
при укладанні угод або веденні судових справ між підопічною особою
та чоловіком (дружиною) опікуна чи піклувальника та їх близькими
родичами.
Опікун (піклувальник) не має права дарувати від імені
підопічного, а також зобов'язувати себе від його імені порукою.
4.9. Суми, які належать підопічним у вигляді пенсій, допомоги
чи аліментів, інших поточних надходжень або прибутків від
належного їм майна, переходять у розпорядження опікуна і
витрачаються на утримання підопічних.
4.10. Піклувальник має право одержувати зазначені в пункті
4.9 цих Правил суми і витрачати їх на утримання осіб, що
перебувають під піклуванням, якщо цього вимагають інтереси
зазначених осіб.
Зарплатою, стипендією, винагородою, одержаних у результаті
здійснення своїх авторських та винахідницьких прав, неповнолітні у
віці від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років розпоряджаються
самостійно.
4.11. Опікуни (піклувальники) подають щорічно, не пізніше 1
лютого, до органів опіки та піклування звіт про свою діяльність за
минулий рік щодо захисту прав та інтересів підопічних, у тому
числі щодо збереження належного їм майна та житла.
На вимогу органів опіки та піклування опікуни (піклувальники)
зобов'язані подавати звіти в інший визначений ними термін.
Після припинення опіки та піклування опікуни (піклувальники)
подають загальні звіти про свою діяльність.
4.12. Обов'язки з опіки та піклування опікунами та
піклувальниками виконуються безоплатно.
4.13. Дії опікунів (піклувальників) можуть бути оскаржені
будь-якою особою, у тому числі і підопічною, в органи опіки та
піклування за місцем проживання підопічного.
Рішення органів опіки і піклування про призначення або
звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх
обов'язків, а також з інших питань опіки і піклування можуть бути
оскаржені зацікавленими особами чи опротестовані прокурором у
встановленому законом порядку.
4.14. Контроль за діяльністю опікунів і піклувальників
здійснюється органами опіки та піклування із залученням
громадськості шляхом планових відвідувань осіб, які перебувають
під опікою (піклуванням).
Періодичність відвідувань установлюється окремим графіком,
але не рідше ніж раз на рік, крім першої перевірки, яка
проводиться через три місяці після встановлення опіки і
піклування.
При потребі розгляд результатів перевірок виноситься на
засідання опікунської ради для вжиття відповідних заходів.
4.15. Про результати перевірки складається акт у двох
примірниках, один з яких зберігається в органах опіки та
піклування і є підставою для оцінки діяльності опікунів і
піклувальників, другий - в опікуна (піклувальника).
4.16. Органи опіки та піклування зобов'язані, а особа,
стосовно якої припинено опіку (піклування), має право вимагати від
опікуна або піклувальника відшкодування майнових збитків, завданих
їй недобросовісним або недбалим виконанням опікунських обов'язків.
5. Звільнення опікунів (піклувальників) від їх обов'язків.
Припинення опіки (піклування)
5.1. Опікуни та піклувальники на їх прохання можуть бути
звільнені від виконання своїх обов'язків, якщо орган опіки та
піклування за місцем проживання підопічного визнає, що дане
прохання викликане поважною причиною.
5.2. Органи опіки та піклування за своєю ініціативою, за
клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а
також згідно з обгрунтованими заявами будь-яких осіб можуть
звільнити опікуна або піклувальника від виконання покладених на
нього обов'язків, якщо встановлять, що опікун чи піклувальник не
відповідає своєму призначенню або належним чином не виконує своїх
обов'язків.
5.3. При зловживанні правами і залишенні підопічних дітей без
догляду і піклування опікун або піклувальник притягується до
відповідальності згідно з чинним законодавством.
після досягнення неповнолітніми п'ятнадцяти років, за
винятком випадків, коли вони будуть в установленому порядку
визнані недієздатними внаслідок психічних захворювань;
у разі повернення неповнолітніх, які не досягли п'ятнадцяти
років, на виховання батькам;
у разі одужання або значного поліпшення здоров'я особи, яка
була визнана недієздатною, і відновлення судом її дієздатності;
За підстав, зазначених у цьому пункті, крім досягнення
неповнолітнім п'ятнадцяти років, а також у разі смерті підопічного
опіка припиняється за рішенням органу опіки та піклування.
Після досягнення підопічним п'ятнадцяти років опіка
припиняється і призначається піклування. Опікун стає
піклувальником.
після досягнення підопічними вісімнадцяти років;
при одруженні неповнолітньої особи;
у разі скасування судом обмеження в дієздатності осіб, які
зловживали спиртними напоями або наркотичними речовинами;
якщо відпали причини, що викликали встановлення піклування
над особами, які за станом здоров'я не могли самостійно захищати
свої права;
унаслідок смерті особи, що перебувала під піклуванням;
унаслідок смерті піклувальника.
У разі скасування судом обмеження у дієздатності осіб, які
зловживали спиртними напоями або наркотичними засобами, а також
якщо відпали причини, що викликали встановлення піклування над
особами, які за станом здоров'я не могли захищати своїх прав,
піклування припиняється за рішенням органу опіки та піклування.
Рішення про припинення опіки чи піклування виносить орган
опіки та піклування.
Посвідчення, видане опікуну або піклувальнику, повинно бути
повернуто органам опіки та піклування.
6. Право органів опіки і піклування щодо захисту житлових
прав неповнолітніх, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського
піклування
6.1. Органи опіки та піклування вирішують питання щодо
збереження за неповнолітніми житла, а також щодо забезпечення
житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,
які закінчили навчально-виховні заклади і не мають житла.
6.2. Дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського
піклування, у тому числі й тим, які перебувають під опікою
(піклуванням) або на вихованні в сім'ях громадян, після закінчення
(припинення) перебування в державному дитячому закладі, повернення
від опікуна (піклувальника), родичів, батьків-вихователів чи
прийомних батьків у разі відсутності в них житла житлове
приміщення надається позачергово згідно зі статтями 46, 71
Житлового кодексу України ( 5464-10 ).
Зазначені категорії дітей повинні бути влаштовані органами
опіки та піклування за останнім місцем проживання у гуртожитки або
забезпечені іншим упорядкованим житлом до надання їм постійного
житлового приміщення згідно з чинним законодавством.
6.3. Квартири (будинки), у яких мешкають тільки неповнолітні,
можуть бути передані їм у власність на клопотання органу опіки та
піклування чи згідно із заявою усиновителів, опікунів
(піклувальників), родичів, батьків-вихователів чи прийомних
батьків, які виховують та утримують дитину.
При цьому від імені неповнолітнього орган опіки та піклування
за місцезнаходженням житла і майна або з його дозволу усиновителі,
опікуни (піклувальники), родичі, батьки-вихователі чи прийомні
батьки, які виховують і утримують дитину, зобов'язані протягом 6
місяців з дня вибуття дитини із зазначеного житлового приміщення
звернутися до відповідного органу приватизації з клопотанням
(заявою) про передачу квартири (будинку) у власність
неповнолітнього.
Орган опіки та піклування після прийняття органом
приватизації рішення про передачу квартири (будинку) у власність
неповнолітнього повинен призначити опікуна над житлом і майном
неповнолітнього в разі відсутності останнього.
6.4. Приватизоване житлове приміщення за наявності згоди
органів опіки та піклування за його місцезнаходженням може бути
передане усиновителем, опікуном (піклувальником), родичами,
батьками-вихователями чи прийомними батьками, які виховують і
утримують дитину, в оренду на підставі відповідних договорів.
Кошти, одержані орендодавцями, використовуються під контролем
органів опіки та піклування на потреби вихованців, оплату
комунальних послуг та утримання житлового приміщення у належному
стані.
У разі влаштування дитини до державного дитячого закладу
дозвіл на оренду житлового приміщення надається органом опіки та
піклування за місцезнаходженням житла житлово-експлуатаційній
конторі. У цьому разі одержані від оренди кошти використовуються
на утримання житла в належному стані, оплату комунальних послуг, а
решта - перераховується на особистий рахунок дитини, відкритий
органами опіки та піклування в установі банку.
Контроль за цільовим використанням коштів покладається на
органи опіки та піклування.
6.5. Органи опіки та піклування приймають рішення, зазначені
в пп.6.1, 6.2, 6.3, 6.4 цих Правил, протягом місяця з дня, коли їм
стало відомо або мало бути відомо про потребу прийняття такого
рішення (надходження заяв, повідомлень тощо).
7. Установлення опіки (піклування) над іноземними
громадянами, які проживають в Україні
7.1. Опіка (піклування) над неповнолітніми, недієздатними або
обмеженими в дієздатності іноземними громадянами, які проживають в
Україні, встановлюється згідно з чинним законодавством України.
Опіка (піклування), встановлена над іноземними громадянами
поза межами України за законами відповідних держав, визнається
дійсною в Україні.
7.2. Бездоглядні неповнолітні іноземні громадяни на час
вирішення їх подальшого перебування влаштовуються у порядку,
передбаченому п.2.6 цих Правил.
8. Установлення опіки (піклування) над громадянами України,
які проживають поза межами України
8.1. Опіка (піклування), установлена над громадянами України,
які проживають поза межами України, за законами відповідних держав
визнається дійсною в Україні, якщо проти встановлення опіки
(піклування) чи проти її визнання нема заперечень консульської
установи України. Консульська посадова особа складає висновок про
доцільність установлення опіки (піклування), керуючись положеннями
пп.3.1, 3.2 розділу 3 цих Правил.
8.2. Контроль за умовами проживання і виховання дітей у
сім'ях опікунів (піклувальників) за кордоном здійснюється
працівниками консульських установ України відповідно до
законодавства України, міжнародних угод України з країною
проживання опікуна (піклувальника), а також міжнародних норм у
галузі захисту прав людини.
9. Методичне забезпечення діяльності органів опіки та
піклування
9.1. Методичне забезпечення діяльності органів опіки і
піклування щодо здійснення ними своїх повноважень покладається на
відповідні міністерства та місцеві органи виконавчої влади.
2) Горохівська міська рада Рішення виконавчого комітету
від 03.02.2021 №3 м. Горохів
Про забезпечення прав недієздатних та обмежено дієздатних осіб, які потребують опіки та піклування
Додатки:
Додаток 1: склад опікунської ради з питань забезпечення прав недієздатних та обмежено дієздатних осіб, які потребують опіки та піклування №63 від 30,03.2021 року.
Додаток 2: положення про опікунську раду з питань забезпечення прав недієздатних та обмежено дієздатних осіб, які потребують опіки та піклування (затверджено рішенням виконавчого комітету Горохівської міської ради від 03.02.2021року №3)
Додаток 3:рішення виконавчого комітету №3 від 03.02.2021року.
3)Інформаційні картки затверджені рішенням виконавчого комітету Горохівської міської ради від 22.04.2021 року №87 (12-149)
4)Бланк заяви 22.04.2021 року №87
5) АКТ обстеження матеріально-побутових умов сім’ї (затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28.04.2004року №95)
6) ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКІВ ОПІКУНОМ НЕДІЄЗДАТНОЇ ОСОБИ
за 20__ рік
ПІП недієздатного, який перебуває під опікою:
______________________________________________________________________________
Адреса реєстрації: _____________________________________________________________
Адреса фактичного проживання: _________________________________________________
Наявність інвалідності __________________________________________________________
ПІП опікуна __________________________________________________________________
Адреса фактичного проживання: _________________________________________________
Контактний номер телефону: ____________________________________________________
Адреса е-пошти (у разі наявності):________________________________________________
У звітному періоді отримано кошти, які належать недієздатному, (в разі отримання вказати суму (грн):
пенсія _____________________________, соціальна допомога ________________________,
інші виплати __________________________________________________________________
______________________________________________________________________________
та майно _____________________________________________________________________
(спадщина, дарунок тощо)
_____________________________________________________________________________.
Кошти використано на наступні цілі: _____________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Недієздатному на праві власності належить: _______________________________________
_____________________________________________________________________________.
(вказати рухоме та нерухоме майно)
Житло, яке належить недієздатному, знаходиться в задовільному (незадовільному) стані (необхідне підкреслити). Майно використовується наступним чином
(використовується підопічним відповідно до призначення, здано в найм (оренду) тощо): ______________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________
Борг за житлово-комунальні послуги становить _____________________ грн.
Заборгованість виникла у зв’язку _________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.
Відвідування недієздатного (у випадку окремого проживання) здійснюється ______________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________.
(вказати періодичність відвідування)
Проблеми недієздатного, які потребують негайного вирішення: ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.
Інші проблемні питання __________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.
До звіту додаю:
- копія паспорта та ідентифікаційного коду - опікуна;
- копія паспорта та ідентифікаційного коду – недієздатної особи;
- копія рішення суду про встановлення опіки над недієздатною особою;
- копія документів на право власності (на рухоме та не рухоме майно), яке належить недієздатній особі;
- копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (у разі наявності);
_______________________ ______________________
(дата) (підпис)
Дієздатна фізична особа, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки, має право обрати собі помічника. Помічником може бути дієздатна фізична особа.
Помічник має право на одержання пенсії, аліментів, заробітної плати, поштової кореспонденції, що належать фізичній особі, яка потребує допомоги.
Має право вчиняти дрібні побутові правочини в інтересах особи, яка потребує допомоги, відповідно до наданих йому повноважень.
А також, помічник представляє особу в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування та організаціях, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення.
Помічник може представляти фізичну особу в суді лише на підставі окремої довіреності.
Перелік документів, необхідних для реєстрації помічника дієздатної особи:
Заява помічника підопічного
Паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчують особи заявника та підопічного (оригінал та копія).
Довідки з психіатричної лікарні та наркологічного диспансеру, що заявник на обліку не перебуває.
Довідка медичної установи, що підопічна особа потребує постійного стороннього догляду.
Довідка щодо реєстрації місця проживання підопічної особи.
Заява підопічної особи про реєстрацію їй помічника.
До уваги отримувачів компенсації окремим категоріям громадян
та осіб, які надають соціальні послуги !
З 1 січня 2023 року припинено виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 № 558 «Про затвердження порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» та особам, які отримують щомісячну допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 832 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян».
З метою матеріальної підтримки громадян, які зайняті доглядом за особами, що потребують отримання соціальних послуг, можуть отримувати один із наступних видів допомоги: компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі.
Особи, які зайняті доглядом за особами, що потребують отримання соціальних послуг із числа членів своєї сім’ї, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, чинним законодавством передбачена компенсаційна виплата відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».
Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Відповідно Постанови КМУ від 23 вересня 2020 №859одавство України передбачає виплату компенсації за догляд для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам з числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та є:
особами з інвалідністю 1 групи;
дітьми з інвалідністю;
громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2018 року № 1161.
Компенсація не призначається фізичним особам, які здійснюють догляд, якщо особи, за якими здійснюється догляд, отримують соціальні послуги догляду вдома, паліативного догляду та стаціонарного догляду.
Якщо фізична особа здійснює догляд за декількома особами, то компенсацію за догляд така особа зможе отримати лише одну.
Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім’ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім’ї затверджується Мінсоцполітики.
Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім’ї для встановлення факту догляду є обов’язковим.
Компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця за рахунок коштів місцевого бюджету з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи. Якщо в у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, медичному висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді зазначено інший строк, то компенсація призначається на такий строк, але не більше 12 місяців.
Розмір компенсації обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги,за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року компенсація перераховується без звернення фізичної особи, яка надає соціальні послуги. Уповноважені органи проводять перерахунок раніше призначеної компенсації з місяця встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги, визначається із застосуванням автоматизованого обміну даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім’ї цієї особи на кількість осіб, які входять до складу сім’ї, згідно з Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 17 травня 2022 р. № 150.
Для того, щоб отримати компенсацію за догляд, фізичній особі потрібно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Якщо структурний підрозділ з питань соціального захисту населення відсутній, то потрібно звернутися до уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або до центру надання адміністративних послуг.
УВАГА! Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, структурні підрозділи перевіряють (із використанням інформаційних систем) відомості щодо неотримання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, компенсації за зареєстрованим місцем проживання.
Фізична особа, яка надає догляд, має звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (уповноваженої особи або центру надання адміністративних послуг) з заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі у паперовій. Законний представник або особа, яка потребує догляду, подає заяву про згоду отримувати соціальні послуги від фізичної особи, яка надає соціальні послуги. Такі заяви можна подати і в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.
Разом з вищевказаними заявами для призначення компенсації фізична особа, яка здійснює догляд, подає:
1) у паперовій формі:
заява про надання компенсації;
заява про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку;
копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Для іноземців та осіб без громадянства - копія посвідчення біженця, копія посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або копія паспортного документа іноземця та копія посвідки на тимчасове проживання/посвідка на постійне проживання (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги на непрофесійній основі);
копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі);
копія свідоцтва про народження дитини (у разі надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі дитині);
декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника;
копія акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;
висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;
довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;
копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників);
2) в електронній формі:заява про надання компенсації;
декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника та відомості про членів його сім’ї (прізвище, ім’я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
відомості про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) дитини, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) батьків;
скановані копії документів, зазначених в абзацах 8-13 переліку документів для подання в паперовій формі, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг.
Протягом двох робочих днів після отримання повного пакету документів відділ соцзахисту та охорони здоров’я за участю представників закладу охорони здоров’я , надавачів соцпослуг, із залученням особи, яка потребує надання послуг здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соцпослуг ,за показниками визначеними Постановою.За результатами комплексного визначення готується висновок за формою згідно Постанови.( коли установлено IV-V група рухової активності)
Виплата компенсації припиняється у разі:
зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію;
смерті особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
смерті фізичної особи, яка надавала соціальні послуги та отримувала компенсацію;
перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, на повному державному утриманні або отримання соціальних послуг стаціонарного догляду, паліативного догляду в умовах стаціонару за плату.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється догляд, фізична особа, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, зобов’язана в десятиденний строк письмово повідомити про це структурним підрозділам, що здійснюють її виплату. Виплата компенсації припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.
Виплата компенсації тимчасово зупиняється у разі:
перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 10 календарних днів;
перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на стаціонарному лікуванні протягом повного календарного місяця;
пропущення особою з інвалідністю I групи чергового переогляду органами медико-соціальної експертизи або дитиною з інвалідністю - огляду лікарсько-консультаційними комісіями.
Для продовження виплати компенсації на наступний строк подаються заява про надання компенсації, декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї), документи, зазначені в абзацах восьмому - чотирнадцятому підпункту 1 пункту 7 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859, крім копії акта огляду медико-соціальною експертною комісією, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді у разі, коли їх видано безстроково або якщо строк не зазначено.
Суми компенсації, не отримані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги, виплачуються за минулий період, але не більш як за 12 місяців, що передують місяцю звернення за їх отриманням.
Суми компенсації, не отримані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, з вини структурного підрозділу, який їх призначає та виплачує, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий період проводиться з урахуванням прожиткового мінімуму, затвердженого на момент виплати.
Суми компенсації, що нараховані фізичній особі, яка надає соціальні послуги, та залишилися недоотриманими у зв’язку з її смертю, виплачуються за весь період по місяць (включно), що настає за тим, у якому сталися зміни, членам її сім’ї.
У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року, перерахунок розміру компенсації здійснюється без подання заяви фізичною особою, яка надає соціальні послуги.
На кожну фізичну особу, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, відповідним структурним підрозділом формується особова справа, в якій зберігаються матеріали, необхідні для призначення компенсації.
В особовому рахунку, що заповнюється на підставі документів особової справи, фіксуються відомості про виплату компенсації.
Суми компенсації, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку фізичної особи, яка надає соціальні послуги, через подання документів із завідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату компенсації тощо, стягуються відповідно до законодавства.
Якщо фізична особа, яка надає соціальні послуги, не повернула добровільно надміру виплачені їй суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви структурного підрозділу, що призначив компенсацію.
Структурні підрозділи, що призначають та виплачують компенсацію, здійснюють контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами, які надають соціальні послуги.
Додаткову інформацію можна отримати в відділі соціального захисту та охорони здоров’я за адресою: м.Горохів, вул Шевченка,6 каб.15.
