Про місто:

Історична довідка

  • Місто Горохів Волинської області – районний центр, розташований на р. Липі (притока Стиру, басейн Дніпра) за 52 км від обласного центру м. Луцька та 440 км від м. Києва. Відповідно до даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001 р.), кількість його мешканців становила 8 847 осіб, астаном на 1 січня 2014 – 9172 особи..

  • Старе місто
  • Старе місто

    За переказом, люди з навколишніх сіл ховались у горах від нападів татар. Від цього й пішла назва Горохів (схована в горах). Існує й версія походження назви від сільськогосподарської культури «горох». Уперше згадується в Іпатіївському літописі в 1240 р., коли Горохів входив до складу Галицько-Волинського князівства. У другій половині XIV ст. місто потрапило в залежність до Великого князівства Литовського. У 1450 р. грамотою польсько-литовського короля Казимира IV Ягеллончика місто з навколишніми селами було віддане у власність Олізару Шиловичу за заслуги у князя Льва Свидригайла (волинського князя в 1440–1452рр.). У 1487 р. переходить у власність до князів Сангушків, згодом – до Сангушків-Кошерських.

    Після укладання Люблінської унії (1569 р.) Горохів відійшов до складу Польщі. У1600 р. містечко отримало магдебурзьке право. У цьому ж році князь Г. Л.Сангушко подарував населенню право особистої свободи і самоврядування, надавшийому в довічну власність присадибні та орні землі за умови виконання жителями незначних повинностей. Цей запис затверджений королем Сигізмундом ІІІ на варшавському сеймі в 1601 р. У XVII ст. в Горохові розвивалися сільське господарство, ремесла й торгівля. У 1635 р. в місті працював 21 ремісник (5шевців, 3 ковалі, 5 кушнірів і кравців, 4 пекарі, ювелір, лимар, ткач іпивовар). Під час Національно-визвольної війни 1648–1654 рр. населення міста підтримало повстанців. У другій половині XVII ст. Горохів належав Л. Сапізі, Яловицьким, Вельгорським, Понятовським, Стройновським. Наприкінці XVIII – напочатку ХІХ ст. активізується розвиток ремесел і торгівлі в місті. Власник міста – М. Вельгорський – заснував тут шевський і кушнірський цехи, на початку ХІХ ст. в Горохові відкрито сукновальню.

    Після третього поділу Польщі в 1795 р.містечко у складі Волині відійшло до Російської імперії. В. Стройновський збудував тут великий палац, а довкола нього заснував парк в англійському стилі (нині пам"ятка садово-паркового мистецтва ХІХ ст.). У 1803 р. в місті відкрито парафіяльну школу, у 1808 р. – католицький костел і палац у стилі ампір. Напочатку ХІХ ст. тут діяли бібліотека, церква Вознесіння. У другій половині ХІХ ст. у Горохові виникли пивоварний і цегельний заводи, паровий млин і склад сільськогосподарських знарядь. У 1872 р. у Горохові відбулася пожежа, внаслідок якої знищено 226 із 356 будинків. У 1897 р. в містечку мешкало 4 699 жителів. Основними заняттями населення були ремесла і торгівля. У 1912 р. в Горохові відкрито вище початкове училище. Під час Першої світової війни через містечко проходила лінія австрійсько-російського фронту. Населення було евакуйоване вглиб Російської імперії. Внаслідок воєнних дій Громадянської війни Горохів після 1920 р. опинився під владою Польщі, був повітовим центром, що об"єднував 6 сільських гмин. У 1928 р. через Горохів прокладено залізничну колію. Увересні 1939 р. місто відійшло до складу УРСР. У 1940 р., після ліквідації повітів, утворено Горохівський район. У роки Другої світової війни місто двічі було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 26 червня 1941 р.до 3 квітня 1944 р. і з 12 квітня до 18 липня 1944 р. (за іншими даними з 26 червня 1941 р. до 13 липня 1944 р.). Поблизу Горохова був влаштований концентраційний табір. До кінця липня 1944 р. у Горохові почав працювати вальцьовий завод, стала до ладу пекарня. Згодом почали працювати маслосирзавод,цех безалкогольних напоїв, бойня і ковбасний цех, підприємства з дублення шкір, кравецька майстерня і майстерні з ремонту взуття та годинників. У серпні 1944р. створено райпромкомбінат (жерстяна, взуттєва, швейна, столярна і бондарнамайстерні). У 1945 р. в місті діяли поліклініка, аптека, дитячі ясла, Будинок культури, бібліотека. Наприкінці ХХ ст. у місті працювали завод продовольчихтоварів, хлібокомбінат. Діяв музей Слави. На початку ХХІ ст. у місті працював ливарно-механічний завод. Діяли бібліотека, Горохівський історичний музей, Народний дім тощо. У місті виявлено поселення лужицької культури (І тисячоліття до н. е.), залишки давньоруського городища та курганів.


ВХІД
ДОКУМЕНТИ
Copyright 2016